Благодарю Тебя, Господь, за этот день.
Благодарю, что надо мною Твоя сень.
Всё, что имею, Боже Святый, от Тебя:
Твой Дух во мне, любовь и вера, жизнь моя.
Да не устанет дух во мне благодарить!
Душа пусть будет благодарность возносить
За то, что спас, простил, омыл, ведёшь вперёд
Ввысь, к небесам, меня и Твой святой народ.
День благодарности, пусть будет не один.
Нам, много дней, Бог, в этой жизни, подарил:
Зима и лето, как и осень, и весна.
Пусть благодарность наша Господу слышна.
Идут дожди, а может быть, стоит туман
Или, в ночи, звезда с Луной сияют нам.
За солнца луч, за ветер и за снег.
Благодарю Творца за чистый детский смех.
Благодарю за день и год, за жизнь мою,
Что, на кресте пролил Ты, Боже, кровь Свою.
За древо жизни, вечность, рай благодарю,
Что вижу я, во всём вокруг, Любовь Твою.
Да не устанет дух во мне благодарить!
Душа пусть будет благодарность возносить
За то, что спас, простил, омыл, ведёшь вперёд
Ввысь, к небесам, меня и Твой святой народ.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 1687 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
